Небезпека багаторазового використання голок для шприц-ручок

Пацієнти нерідко задають питання про те, скільки разів можна використовувати одну і ту ж голку і чому її не варто використовувати багато разів. Здавалось би, якщо голкою користується одна людина - немає нічого поганого у повторному використанні. Але насторожує присутність на упаковці знаку , який вказує на одноразовість пристрою. Отже, як краще поступити, - спробуємо зважити всі "за" і "проти".

 

ЗА багаторазовість голок вказує один вагомий аргумент - до вартості кожного прийому інсуліну слід додати (у разі одноразового використання) або відняти (при багаторазовому застосуванні) вартість голки. Сюди, мабуть, ще слід додати те, що не потрібно перед кожним вколом міняти голку - аргумент для лінивих. На цьому позитиви і закінчуються.

 

Що стосується аргументів ПРОТИ - тут варто розібратися більш детально.

 

Перше, що кидається в очі і є найбільш очевидним - це те, що після використання голки вона перестає бути стерильною. А, отже, підвищується імовірність занесення інфекції під час ін'єкції.

 

При цьому є і менш приємні речі, які не такі очевидні, але можуть виявитися більш значущими для комфорту пацієнта і потребують детальнішого опису.

 

Розпочнемо з розгляду будови самої голки, щоб потім краще розуміти про що йтиметься мова.

 

1. Основний контейнер

 

2. Ковпачок голки

 

3. Канюля

 

4. Прихований з'єднуючий елемент

 

5. Роз'єм голки (пластикова частина)

 

6. Медичний папір

 

 

Складові канюлі наступні:

 

 

Додаткові скоси роблять голку гострішою і більш пологою, що приводить до зменшення сили проникнення, а, отже, і зменшення больових відчуттів.

 

З метою отримання гладкої поверхні дистального кінця голки його обробляють скляними мікросферами, щоб заокруглити поверхню і видалити всі гострі зазубрини, що залишилися після заточки.

На фотографії нижче при 500-разовому збільшенні чітко видно різницю.

 

 

Кінчики голки обробляються в електрохімічній кислотній ванні. У результаті цього видаляються всі дефекти і завершується обробка поверхні (видаляються мікродефекти на кінчику).

 

 

Звичайно ж, "відшліфувати" голку до ідеально гладкого стану не вдається, і на ній залишаються мікроскопічні задирки і дефекти, які під час проколу можуть спричиняти мікротравми у шкірі та підшкірній клітковині. Для того, щоб ідеально вирівняти поверхню голки і приховати всі нерівності на її поверхню наноситься спеціальний медичний силікон. У поєднанні із загостренням і поліруванням це забезпечує плавне проникнення у шкіру. Під час вколу цей силікон частково стирається. І це відбувається кожного разу при проникненні голки у шкіру. Таким чином знову оголюються задирки, які не вдалося усунути під час обробки. Саме тому, після багаторазового використання голок пацієнти починають відчувати біль під час проколу.

 

Крім того, тонкий кінчик голки може зігнутися, як це видно при великому збільшенні.

 

 

Але біль під час ін'єкції - не єдиний неприємний наслідок. Числені мікротравми у комплексі з іншими чинниками сприяють розвитку ліподистрофії у місцях введення інсуліну.

 

Крім того, під час проколювання в середину голки потрапляють мікрочасточки шкіри і підшкірної клітковини, там же затримуються і залишки інсуліну. Це все може закупорювати просвіт голки і перешкоджати введенню інсуліну, що приводить до неточного дозування. Нерідкими є випадки, коли пацієнти скаржаться на те, що шприц-ручка не працює, тобто не вводить інсулін. Але після заміни голки все налагоджується. Тобто, не ручка неробоча, а просвіт голки забитий і не пропускає інсулін.

 

А тепер уявімо ситуацію, коли пацієнт з допомогою закупореної голки думає, що вводить інсулін, наприклад 12 МО. При цьому інсулін в організм не потрапляє, що спричиняє підвищення рівня глюкози в крові. Які логічні дії при цьому? Збільшити дозу інсуліну. Збільшуємо до 14 МО. Збільшена доза інсуліну теж не потрапляє в кров, глікемія наростає без, здавалося б, видимих причин. Поступово доза інсуліну збільшується (16 МО, 18 МО і т.д.), можливий навіть розгляд переходу на інший інсулін, бо ж той, що є - неефективний. Через якийсь час пацієнт вирішує, що вже прийшла пора замінити голку і приймає збільшену дозу інсуліну - замість необхідних 12 МО вводить 18 МО. Результат - гіпоглікемія з усіма неприємними наслідками.

 

Загалом, використання голки більше одного разу може призвести до:

1. Неточного дозування

2. Кристалізації інсуліну

3. Ліподистрофії

4. Втрати стерильності

5. Пошкодження кінчика голки

6. Видалення змазки

 

Саме тому лікарі рекомендують якомога частіше міняти голку. Оптимальною є заміна голки один раз на добу. Це дозволить уникнути ряду ускладнень і зберегти здоров'я.